21 Oct Псалом 49
ПСАЛОМ 49. (48)
ЗАКЛИК 2-5; ВСІ ПОВМИРАЮТЬ 6-13; ОДНАК, ПО СМЕРТІ ДОЛЯ ГРІШНИКІВ СУМНА, ПОБОЖНІ Ж З БОГОМ ЖИТИМУТЬ 14-21
- Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
- Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:
- і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.
- Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого – розумні речі.
- Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.
- Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,
- вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?
- Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.
- Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може
- так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.
- Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.
- Могили – домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.
- Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.
- Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.
- Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, – Шеол домівкою їм буде.
- Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.
- Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.
- Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.
- Хоч він і благословляв себе за життя свого. – хвалитимуть тебе, що дбав за себе,-
- та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.
- Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.
Друзі мої, ті що надіються на Господа, на Його єдиного,
прочитайте Псалом 49. Цей вдохновляючий подих надії в нашому дочасному житті. Ще раз прочитайте його.
Цей псалом спонукає нас, що лише вічні цінності необхідні нашій вічній душі створеній по образу Божому, що лише через них Господь визволить нашу душу від руки Шеолу 49:16, що лише Він, Господь буде потрібний мені і, лише Він прийме мене до себе, у свої батьківські обійми. 17й вірш 49-го Псалма ніби-то перечить нашій людській мудрості і реальності: «Не лякайтеся, якщо хтось розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому». Коли це незаконно сталося, це може викликати заздрість у його ближнього в привести до зневіри, але 18й вірш спішить нас запевнити, що як помре, то нічого не візьме з собою. Багацтво його з ним не зійде. Се б то, той хто не дбає про вічність занедбує свою душу і якщо він це робив тому, що його батьки так учили, то 20й вірш розчаровує наступними словами: «Та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачить світла ніколи». В книзі Приповідок також написано, що якщо батьки їли кислий виноград, то й діти будуть мати оскомину на зубах. Остаточним засудженням нерозумного є вірш 21: «Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине».
Багатство для нашої душі є наслідувати науку Воскресшого Христа і своїм життям прилучитися до Його ран.